Отдыхать
Вот, скоро отпуск – отдыхать!
Всего пять дней осталось ждать!
Какой тяжелый понедельник,
Работаю – я не бездельник!
Скорее вторник бы прошел!
Работу – я себе нашел!
Ты посмотри, уже – среда!
Работа есть, а где еда?
В четверг хотел, я отдохнуть!
Полно работы – это жуть!
И вот, он, пятый день пришел!
Ура! Работы не нашел!
Но, что такое? Я – бездельник!
А ощущение – понедельник!
И не один, а десять сразу!
Наверно, подхватил заразу!
Какой-то вирус, в мне сидит!
И время сильно тормозит!
День, очень, медленно идет!
А ведь, свобода завтра ждет!
Сегодня надо пострадать!
Затем, я, в отпуск – отдыхать!
А динозаврів не було?
Спитала донечка матусі:
"Чи був компютер у бабусі?"
Відповіла вона, що ні!
"Можливо мала Ді Ві Ді?"
Вона сказала, також: "Ні!"
"А був мобільний телефон?
А може, був магнітфон?"
"Та ні, вона й цього не мала!" –
Сказала дівчинці, так мама!
"Оце їй, так не повезло!
Мабуть, це так давно було!
Як будували те село,
Там динозаврів не було?"
Кохай
Кохати, кохати, кохати, кохати!
Так, я не хочу, більше, ждати!
Але чому мовчу, мовчу?
Яж, у середині, кричу!
А час? Тече, тече, тече!
Його, не схопиш, за плече!
Так не марнуй, ти час ні де!
Ти що, не бачиш? Жінка жде!
Та не мовчи, скажи, давай!
Кохай, кохай, кохай, кохай!
Краще
Усе, що робиться – на краще!
Прийшла, ось, криза! Плачеш? На що?
Грошей хватає ж, на буття!
Ні? Лиш, на здорове – на життя!
На нездорове – не хватає?
Я, співчуваю – так, буває!
Усе, що робиться – на краще!
Прийшла, ось, криза! Кажеш:"За що?"
Яж не казав, що краще – в тебе!
Ось, глянь, сусід – стриба до неба!
А ти, працюєш, за пятак?
І все, і все, в тебе – не так?
Так криза ж – це, коли ти ждеш,
Що ось-ось, краще, заживеш!
І ти, стійку, надію маєш,
Що буде краще – відчуваєш!
Але, потроху, розумієш,
Що за учора ти радієш!
І кожен рік, ось так живем!
Сьогодні – гудим! Завтра – ждем!
Але, нарешті, зрозумійте!
Живіть сьогоднішнім – радійте!
Беріть щедроти, цього дня!
Що завтра – краще, це брехня!