Розумна не дурна
Завжи розумних жінок лають,
Але чомусь їх не кидають!
А от красивих, та пустих!
Міняють часто цих на тих!
Послухайте мене дівчата:
Хочаб основи треба знати!
І в голові теж дещо мати!
Не дуже хочу я повчати!
Скажу: "Розширте кругозір!
Не смійсь блондинка, а повір!
Якщо ти гарна і тупа!
Це ще не значить, що крута!
Красива лялька надоїла!
Бач, пендель дав і полетіла!
А от розумну ту дівчину!
Вивчати буде не годину!
А це затягує ще й як!
Не відірватися ніяк!
Вона ж з сюрпризами завжди!
Розумна дуже тільки жди!
Вивчати буде цілий вік!
Цю довбануту чоловік!
Перемогли
Змагання, наші все могли!
Вони усіх перемогли!
Зайняли перші всі місця!
І форму мали до лиця:
Із низу голубі труси,
Утерли іншим ми носи
І жовта майка для краси,
Бери медалі і носи!
Ми в біатлон перемогли!
Нас не дігнали, не змогли!
Щосили бігли, ні летіли!
Усе зігрітися хотіли!
Бо глянь на вулиці зима!
А тепла форма де? Нема!
Та біс із ним, з цим барахлом!
Зате Вкраїна – чемпіон!
Прибамбас
Він з прибамбасами любив,
Тому до неї і ходив!
В дівчини стільки їх було,
Що дивувалось все село!
Йому яєшню готувала,
На сковороді шкварчало сало!
Воно хлопчину не спасло!
Поїв. Й заїка вже Павло!
Була ота дівчина Маша!
І в раз зробилася Ма - Маша!
І він же був звичайний Паша!
Тепер, що чуємо? Па - Паша!
Ця Маша кожен день чудила!
Він прибамбасів ждав, робила!
Електрошокера купила,
Та до коліна притулила!
Хвилину був німий Павло!
Але дивись, допомогло!
Ма - Маша знову стала Маша!
Па - Паша скоротивсь до Паша!
Побічний трапився ефект!
Щаслива Маша – не дефект!
У нього знизу супер – сила!
Вона із ним таке робила!
Його до шлюбу запросила,
Державу хутко підключила,
Тепер Павло її на вік!
Бо все боялась, щоб не втік!
З цим прибамбасом він один
і пять, і шість, і сім годин!
Павло єдиний чоловік,
Що може, цілий день, весь рік!
Марафон
"Люблю змагання – марафон!
Присутній там, завжди! Закон!"
"Який із тебе є бігун!
Ти алкоголік і хвастун!
Вже через сотню метрів ляжеш,
Повзти лиш зможеш! Що ти скажеш?"
"Та я не бігаю, стою,
Спортсменам воду подаю!
Собі горілки наливаю,
В такий ж стаканчик і бухаю!
Та звички пити сам не маю,
Тому й спортсменам наливаю!
Як підбігають роздаю,
Та їх рекацію ловлю!
На "автоматі" ті хапають
Й миттєво, зразу, випивають!
Що бiгти треба забувають,
Стоять й горiлку проклинають! "
Я марафона так люблю,
Хоч і не бігаю – стою! "
Не розумiю
Хлопчина слухає, вникає!
Професор лекцію читає:
"Тікайте доки молодий,
Такий ще сильний і прудкий!
Не треба більше з нею спати!
З своїм майбутнім годi грати!
Бо я на ній, як одружився!
Так постарів і майже спився!
Ви у халепу попадете!
Здоровья й гроші покладете!
Нічого тут ви не знайдете!
А тільки зовсім пропадете!
А я чим далі більш дурію!
Її не бачу, так радiю!
З роками втратив вже надію!
А ви так що? Не розумію!