Спортсмен
Фізмат, в студентів фізкультура,
Працює їх мускулатура!
Та тільки бігать не рішати!
Потрібно також й силу мати!
А то Семен уже лежить,
Степан клянеться, що не жить!
Іван за бока ухопився,
Сергій спіткнувся і "зарився"!
Олег кричить, що хоче пить,
Юрко ледь диха і хрипить!
Один Андрій не запихався,
Дійшов, до фінішу дібрався!
Фізрук до нього:"Слава богу!
Спортсмена маєм хоч одного!
Тобі розпишем тренування,
Бо через місяць вже змагання!
Давай хлопчина вибирай,
Яку дистанцію рішай!
Так що? Ти спринтером біжиш?
Чи може стаєром рішиш?"
"Цікаві там якісь змагання,
Якщо дають такі завдання!
Ну, принтер знаю, він такий!
А таєр прилад є важкий?"
Від фізрука почули мат,
Сварився він на весь фізмат!
Що гнати
Знайшов сусід сьогодні клад!
Це самогонний апарат!
Тепер кричить, що буде гнати!
Й нічого більш не хоче знати!
Забув, зараза, запитати,
Хотілося б точніше взнати!
Що гнати мій сусід хотів!
Сивуху, жінку чи чортів!
Люблю
Я дурень, що отак люблю!
Навіщо й сам того не знаю!
І кожен день себе питаю:
"Чому про неї мало дбаю?"
Від себе я чого чекаю?
І головою лиш хитаю!
Складаю вірші, їй читаю!
Все "девіденти" заробляю!
Себе весь час я поправляю,
Слова шукаю і ловлю!
Куди я випливу не знаю,
Але я впевнений люблю!
Энергетик
"Ред Булл" ("Red Bull") онук привіз в село!
Напився! Ні, не повело!
Підсунув бабі цей напій!
Эксперемент провів на ній!
Та энергетика попила
І прибула у неї сила!
Усе, що бачила, скосила!
Води у відрах наносила!
І зїла ще кусочок сала,
І дрова всі перерубала!
Нагодувала кабана!
Ромашці думав я хана!
Бо кожен час її доїла!
Корові дуже надоїла!
За мною бігала, кричала:
""Ред Булл" дай ще і кусень сала!"
Від баби хутко я тікав!
Та энергетика все кляв!
Бо вже й мене вона дістала,
Хоч був в нас секс, та їй все мало!
Засiб
Подарувала жінка роги!
Засумував не несли ноги!
Але її він ще кохає!
А що робити? Так він знає!
Який до біса карантин?
Він ходить з нею в магазин!
Бажання жінки, як почує!
Так тратить гроші, все купує!
Солодке в жіночки життя!
Тріщать всі шафи від шмаття!
Дивани також він напхав!
Нема й там місця, щоб ти знав!
І на балкон вже не зайдеш!
Так, вільний простір не знайдеш!
Бо там навішані плаття!
А знизу гори із взуття!
Пита товариш: "Що з тобою?
Не стукнувсь часом головою?"
"Та ні! Це точно, друже, знаю!
Прийде коханець, так спіймаю!
Йому тепер нема де діться!
Он, лише в ванній утопиться!
Усе забите до пуття!
Там де ховався, вже плаття!"
Тільки правду
Суддя в підсудного питає,
Що "ляпне" в відповідь не знає!
Чи буде правду він казати?
Бо тільки правду хоче знати!
І більш нічого окрім неї!
З під лоба зиркнув він на неї!
Звичайно, жіночка товста!
Лиш правду кажуть ці вуста!
Що ви стара, та ще й з вусами,
Це правда, знаємо ми з вами!
Я правду можу ще сказати!
Чи може краще вам збрехати?