Геть
Коханець в спальні – от діла!
Тебе що память підвела?
Розвівся з жінкою давно,
А тут тобі таке кіно!
Ти краще місця не знайшов?
Ану гад, звідси геть пішов!
Метнувсь до шафи – там ще два!
Зробила оберт голова!
Та боже ж мій, як надоїли,
Ви зовсім, хлопці, подуріли?
Один живу я, годі ждати!
Її не буде, геть із хати!
Тепло
Від кашлю ліки прописав,
Вдягатись тепло наказав!
Так піклуватися похвально,
Та хворий зрозумів буквально!
І доки лікар з медсестрою,
Щось муркотіли, між собою!
Упер висівший пуховик!
Бо сперечатися не звик!
Тай лікар хоче якнайкраще!
Його образити? Ну, нащо?
От він й стягнув його добро!
Зробив, сволота, западло!
Попелюшка
Давай, у тебе, запитаю
І сам я відповідь вгадаю!
Твоя вага є сто кіло
І жениха ще не було?
І подруг товстих ти не маєш,
Хоча навколо і шукаєш?
Якщо не можеш їх знайти,
Так ця подруга товста – ти!
Потрібно ж комплекси забути
І черевичка вже роззути!
Ти можеш стрибать на одній нозі!
Ти є найкраща у своїй вазі!
Повір, багато – дураків,
Ще не жонатих мужиків!
І черевик хтось поверне!
Й кохати буде, головне!
Торкання
Сумна дівчина не з проста!
Бо чашка є напівпуста!
Малі, бач груди, не растуть!
Чого вони, зараза, ждуть?
І виникає запитання,
Можливо хочеться торкання?
Знайшла хлопчину для кохання,
Той спробував, бо є бажання!
І бачиш, груди вже растуть!
Нічого, більш, вони не ждуть!
Як було
Підсудний встав, він слово має!
Все, як було розповідає:
"Прийшов додому, там коханець,
Залишив одяг цей засранець!
Дивлюсь, і бачу у вікно,
Втікає, у трусах, "гівно"!
Беру я тумбочку й кидаю!
І вдало так, бо попадаю! "
Тут потерпілий слово має,
Що памята розповідає:
"На тренуванні зранку біг,
Тут тумбочка і я приліг!"
І свідка потім запитали,
Від нього також дещо взнали:
"Ну, я у тумбочці сидів,
А потім швидко полетів!"
Винегрет
Ідеаліст не їсть котлет!
Все «наляга» на винегрет!
Тварин він любить, захищає!
Це зараз модно, точно знає!
І реаліст не їсть котлет!
Він теж «смакує» винегрет,
Бо в цій їдальні, точно знає,
В котлетах мяса не буває!