Кохана, люба, ну давай!
Та відчепись, не приставай!
Та він ніяк не відстає!
До неї знову пристає!
Кохана, мила, ну давай!
Не хочу я, не приставай!
Болить, у мене, голова!
Та це нічого, так бува!
Тебе ж не мислить заставляю!
Отак бы зразу, роздягаю!
Кого підсунула мені?
Отак, провести вихідні!
Руками дурень лиш махав!
І без зупинки позіхав!
Що не спитаю, все в пусте!
Сидить, такий, ні бе, ні ме!
Мабуть, воно зовсім німе!
Нащо послухала тебе?
Кого підсунула мені?
Отак, провести вихідні!
Все без зупинки стрекотала!
Вліпити слова не давала!
За нею зовсім не встигав!
І тілки рота розтуляв!
Дістала так вона мене!
Нащо послухав я тебе?
Солодка ця мука не бачить тебе,
Та ще розуміти, що ждеш ти мене!
Кохаю, благаю, де зараз ти є?
Зустрітися хочу серце моє!
Та досить Петрович, ти задовбав!
З горілкою пляшку куди ти сховав?
Та краще ліхтариком, краще світи!
Напитися треба! Хутчіше б знайти!
В село гросмейстер прикотив!
Гранчак сивухи я налив!
Але, зараза, він не пє!
І виграє все, виграє!
Усіх, хто вмів, він наказав,
Високий рівень показав!
А я напився і не граю!
Й сміливо, так його питаю:
"Що цікавіше секс й дівчата
Чи може в шахмати пограти?"
"Звичайно, гру я вибираю!"
"Це ще чому, я не врубаюсь!"
"Там комбінацій – море є,
А секс у цьому програє!"
"Нехай у всіх він виграє
Й гросмейстером великим є,
Але тут зовсім неправий!
Можливо, я вже і старий
І комбінацій пару маю,
Та секс завжди я вибираю!
Що краще він – це точно знаю!"
Не треба, хлопче, так зітхати!
Навіщо гроші було брати?
Борги тепер ти повертай!
Все, до копієчки віддай!
– Та я сумую не тому!
Є в мене гроші, поверну!
– А важко так, чому зітхав?
– Їх біля зеркала поклав!
З роботи пізно повернувся,
Стомився дуже, ледь роззувся!
Надія в голосі, пита:
"Ну що там жінка, як плита?
Сьогодні їсти готувала?
Коханого свого чекала?"
"Котлеток милий наробила!
Та борщика тобі зварила!
Все що розкидав поскладала,
Дитячий одяг теж попрала!
Помила вікна і підлогу,
А потім вийшла на дорогу!
Тебе з роботи виглядала!
Побачити я так бажала!
Тепер шкарпетки, ось вяжу!
І знаєш, що тобі скажу?
Якщо забєш на інтернет,
Не їсти більш тобі котлет!
Як знов забудеш заплатити,
То любий, все, тобі не жити! "
В сусідську повітку зайшов!
Для мишки коврика знайшов!
Навіщо там лежить не знаю!
Я зараз в баби запитаю!
"Казали в місті для мишей!
На вітер кинула грошей!
Бо зовсім пастка не працює!
В ночі на сірих не полює!"
Онук почув це і сміятись:
"Не треба бабо придиратись!
Його зробили для підлоги,
Щоб миші витирали ноги!"
You can do it, too! Sign up for free now at https://www.jimdo.com